УКУ
оновлений корпус
на вул. Свєнціцького
| Розмір | 6709 × 5466 |
Фото: 2025 – 2026
Для мене відчуття простору, емоції та враження від обʼєкта — це фундаментальний момент зйомки. Словами важко передати, яким буває світанок у парку, коли ти єдина людина серед тиші та пташиного співу, під ногами — величезний газон, вкритий росою, а перед тобою повільно проступає з ранкового сутінку масивний фасад будівлі з елементами класицизму початку XX століття, за проєктом відомого архітектора Владислава Дердацького. Це мій перший досвід роботи з настільки масштабною історичною будівлею. Я часто працюю з великими обʼєктами, але класичний ордер архітектури — це окрема розмова. Потрібно усвідомлювати, що більшість класичних споруд проєктувалися навколо осі симетрії. Тому, щоб найкраще передати логіку та урочистість класичної архітектури, яку архітектор заклав понад сто років тому, часто доводиться будувати композицію, використовуючи симетрію як основний прийом. Особливо важливо — максимально точно знайти центральну точку зйомки. В такому масштабі зміщення камери навіть на кілька міліметрів помітно ламає і перспективу, і симетрію в кадрі. Цей момент я відчула особливо гостро. Класична архітектура часто створювалася для того, щоб справляти враження величі. Тому масштаб — ще один важливий аспект, який потрібно враховувати при роботі з класичним ордером, і включати в кадр людей — ідеальне рішення, яке дозволяє показати співвідношення людини та архітектурних елементів. Масштаб самої будівлі додав і суто технічний виклик: фронтальний кадр фасаду завдовжки близько ста метрів — це задачка із зірочкою. Оновлений корпус УКУ розташований поруч із парками, і його територія сама собою нагадує парковий простір. Тому для повноцінної презентації обʼєкта мені було важливо показати взаємозв'язок архітектури з навколишнім простором за різних погодних умов та особливостей освітлення. Велика площа світлопрозорих фасадів прибудови накладала додаткові умови для зйомки та підбору «правильного» освітлення, щоб максимально передати їхню привабливість.